Тема 1.
Історичний розвиток поняття « підприємництво».
Основні функції підприємництва
Мета:
• ознайомити учнів з особливостями історичного розвитку поняття «підприємництво»;
• визначити основні функції підприємницької діяльності
Оснащення:
Бейджі
Фломастери
Маркери
Аркуші паперу А-1, А-4
Зміст заняття
Вправа 1.Привітання-знайомство.
Мета: закріпити в пам'яті імена учасників, дає змогу учасникам проявити індивідуальність, розвивати уміння короткої само презентації.
Хід вправи
Усі учасники сідають у коло, кожен по черзі називає своє ім'я та говорить фразу, що починається зі слів: «Не хочу хвалитися, але я…». У вправі мають бути задіяні всі учасники.
Інформаційне повідомлення.
Діти! Ви хочете знати, що таке підприємництво? Ви хочете зрозуміти кому і навіщо потрібна підприємницька діяльність; які існують види та сфери підприємництва; які є організаційно-правові форми підприємництва; що таке підприємницька ідея та який механізм її генерування? Відповіді на ці та інші питання ви знайдете в нашому «Шкільному клубі підприємництва».
Вас цікавить хто може бути підприємцем; як організувати власний бізнес; які складові підприємницького успіху?
Ми розповімо вам про це. А якщо ви вже вирішили, що підприємництво – це цікава справа, то вам будуть потрібні знання, які ви отримаєте в нашому клубі.
Для багатьох громадян України підприємництво стає основним видом трудової діяльності. Особливо відчуває потяг до здійснення підприємницької діяльності молоде покоління України.
Успіх у підприємництві залежить від багатьох чинників. Однією із неодмінних умов досягнення високої результативності у будь- якій підприємницькій діяльності є отримання знань, уявлень про умови й особливості цієї діяльності. Тобто, підприємництву необхідно вчитися.
Вправа 2. Правила
Мета: показати необхідність вироблення і дотримання певних правил, за якими будується взаємодія учнів у групі, прийняти правила для продуктивної роботи групи .
Хід вправи:
Координатор роботи клубу пропонує кожному учаснику написати одне чи кілька умов співпраці( кожне на окремому аркуші), необхідних саме йому для ефективної, комфортної роботи в групі.( Час виконання 4хв.)
Після виконання цього завдання учасникам пропонується на великому аркуші паперу у вигляді променів сонечка прикріпити написані норми поведінки ( правила). Після того, як уся група прийме правило, координатор записує його на аркуші паперу.
Орієнтовними правила можуть бути такі:
1. Дотримуватися регламенту.
2. Слухати і чути (один говорить – усі слухають).
3. Бути пунктуальним. Не спізнюватися на заняття.
4. Проявляти доброзичливість.
5. Бути активними.
6. Говорити тільки за темою.
7. Не критикувати: кожний має право на свою думку.
8. Конфіденційність.
Вправа 3. Очікування
Мета: допомогти учасникам усвідомити власні очікування.
Хід вправи:
Координатор пропонує вибрати собі партнера, з яким потрібно визначити спільні очікування від участі у роботі. Очікування записуються на великому аркуші паперу. Після чого пари презентують свої очікування.
Інформаційне повідомлення.
Одним із основних напрямків ринкових перетворень економіки України є розвиток підприємництва. Як особлива форма ділової активності, підприємництво є важливим джерелом формування в суспільстві нової ефективної соціально спрямованої структури економіки.
Більш повному розумінню суті підприємництва сприятиме короткий нарис історії та теорії поняття «підприємництво». Перші спроби систематичного теоретичного осмислення підприємництва беруть свій початок із XVIIст., хоча співтовариства підприємств, які складалися з ремісників, купців, лихварів, з'явилися значно раніше. Первісне поняття «підприємець» до наукового обігу ввів англійський економіст Річард канті льон, який зробив систематизований аналіз підприємництва. Він визначив підприємця як людину, яка за певну ціну купує засоби виробництва, аби виробити продукцію і продати її з метою одержання доходів, і яка, беручи на себе зобов'язання з витрат не знає, за якими цінами може бути здійснена реалізація. До підприємців він зараховував людей з нефіксованими прибутками (ремісників, купців, селян та ін.), тобто тих, хто був зайнятий економічною діяльністю в умовах нестабільності та непередбаченості цін. Тому головною рисою підприємця Кантільон вважав готовність до ризику.
Вагомий внесок у дослідження феномену підприємництва протягом XVII-XIX ст.. зробили відомі західні економісти А. Сміт, Ж.-Б. Сей, А. Маршалл, Й. Шумпетер та ін.
Підприємець, за висловом Адама Сміта, є власником, який іде на економічний ризик заради реалізації певної ідеї та отримання прибутку. Підприємець планує та організовує виробництво і розпоряджається його результатами.
У XVIII ст.. подальше осмислення поняття підприємництва здійснював французький економіст Жан-Батіст Сей. Він вважав, що підприємець – це економічний агент, який комбінує фактори виробництва (землю, капітал, працю).
У XIX ст.. дослідженням проблем підприємництва займався англійський економіст Альфред Маршалл. Він ототожнював підприємництво з менеджментом, тобто з управлінням.
Апогеєм у розробці теорії підприємництва стали праці айстро-американського економіста і соціолога Йозефа Шумпетера. У центрі своєї теорії економічного розвитку він поставив підприємця, в якому втілені принципово нові якості, що стали рушієм економічного науково-технічного прогресу XX ст. Підприємницьку функцію він ототожнював із функцією економічного лідерства і новаторства. Шумпетер зазначав, що інновація – дітище підприємництва, а підприємець – творець інновацій.
Узагальнюючи наукові погляди на сутність підприємництва і роль підприємця в історичній еволюції, можна констатувати, що це активний суб'єкт пошуку і реалізації нових можливостей у генеруванні та освоєнні новаторських ідей, розробленні нових продуктів і технологій, здійсненні інновацій та оволодінні перспективними факторами економічного розвитку.
Гра-розминка «Хто найуважніший?»
Мета: активізувати увагу, зняти напруження
Хід гри
Учасникам пропонується розділитися на дві команди і стати один за одним у дві колони в різних кутках кімнати. Координатор дає учасникам, які стоять першими по аркушу паперу із зазначенням якогось предмета чи образа( наприклад: квітка, обличчя з посмішкою тощо). Учасники повинні за допомогою жестів і міміки швидко та зрозуміло донести інформацію до наступного учасника( і так далі за ланцюжком). Завдання для останнього учасника: намалювати отримане повідомлення на закріпленому заздалегідь на стіні великому аркуші паперу. Перемагає команда, яка передала образ, щонайближчий до оригіналу.
Вправа 4.Мозковий штурм
Мета: зібрати якомога більше ідей щодо розуміння понять «підприємець», «підприємництво», «підприємливість» від усіх учасників упродовж обмеженого періоду часу.
Хід вправи:
Після презентації проблеми координатор запрошує усіх учасників називати ідеї, коментарі, фрази чи слова, пов'язані з цією проблемою. Він записує пропозиції на великому аркуші паперу в порядку їхнього виголошення без зауважень, коментарів чи запитань. Присутні також не повинні коментувати пропозиції інших.
Інформаційне повідомлення
Підприємець – це суб'єкт. Який поєднує в собі новаторські, комерційні та організаторські здібності для пошуку і розвитку нових видів і методів виробництва, а також нових благ, якостей та сфер застосування капіталу.
Підприємництво – це особливий вид діяльності, який характеризується:
• це самостійна діяльність, діяльність «за свій рахунок»;
• це ініціативна, творча діяльність з використанням творчо-пошукового та інноваційного підходів;
• це систематична діяльність – постійна, пов'язана з відтворювальним процесом, і обов'язково офіційно зареєстрованою;
• це діяльність, яка здійснюється на власний ризик, під власну економічну (майнову) відповідальність;
• метою підприємницької діяльності є одержання прибутку або власного доходу.
Не слід ототожнювати поняття «підприємництво» і «підприємливість».
Підприємливість – це здатність до самостійних, неординарних, нетипових дій господарюючих суб'єктів.
Тому в умовах ринку практично всі люди мають бути підприємливими, але це не означає, що всі повинні і можуть бути підприємцями. Як засвідчує світовий досвід, лише п'ять-вісім відсотків населення тієї чи іншої держави є представниками підприємницьких кіл.
Сутність підприємництва більш глибоко розкривається через його основні функції – інноваційну (творчу), ресурсну, організаційну, стимулюючу (мотиваційну).
Підсумки заняття
Координатор пропонує учасникам заняття зробити підсумки роботи. Він надає можливість, за особистим бажанням, кожному висловитись і відповісти на запитання:
• Які повідомлення, вправи, ігри вам сподобались?
• Чи відчували ви дискомфорт, негативні почуття? Під час яких видів роботи це було?
Тема 2 Технологія створення власної справи
РОЛЬОВА ГРА
З ПРОФОРІЄНТАЦІЇ «ВЛАСНИЙ БІЗНЕС»
Заняття 1
Реформа українського суспільства висуває нові вимоги до
системи освіти: необхідно не тільки дати учням знання, але і підготувати випускників школи до самостійного життя і професійної
діяльності у нових економічних умовах.
Особливого значення у цьому контексті набуває допомога учням у виборі професії. Враховуючи той факт, що сучасний ринок праці зазнає швидких змін, основне завдання профорієнтаційної діяльності освітнього закладу - сформувати в учнів нове економічне мислення, виховати їх підприємливими, озброїти навичками ділової активності, необхідної для майбутнього самостійного життя і праці в умовах ринкової економіки. Серед активних засобів профорієнтаційного навчання рольові ігри посідають одне з провідних місць.
Особливого значення у цьому контексті набуває допомога учням у виборі професії. Враховуючи той факт, що сучасний ринок праці зазнає швидких змін, основне завдання профорієнтаційної діяльності освітнього закладу - сформувати в учнів нове економічне мислення, виховати їх підприємливими, озброїти навичками ділової активності, необхідної для майбутнього самостійного життя і праці в умовах ринкової економіки. Серед активних засобів профорієнтаційного навчання рольові ігри посідають одне з провідних місць.
Головна мета гри «ВЛАСНИЙ БІЗНЕС»:
–
навчання учнів ділової активності;
–
вироблення
моделей підприємливої поведінки;
–
усвідомлення
власних ресурсів для реалізації підприємницьких ідей.
Мета гри реалізується завдяки рішенню наступних завдань:
Учбові:
1.
Розкрити
сенс поняття «ділова активність».
2.
Познайомити
учнів на практиці з такими складовими ринку, як: підприємство, приватна фірма,
виробництво, статутний фонд, прибуток, податок, система оподаткування,
податкова інспекція.
3.
Ознайомити
з поняттям «рекламна кампанія», попрактикуватися в створенні реклами товарів.
Ігрові:
1.
Набуття
досвіду розуміння мети і завдань
підприємницької діяльності.
2.
Створення
ігрової моделі процесу виробництва.
3.
Демонстрація
різної поведінки під час колективної діяльності.
4.
Навчання
учасників брати участь у роботі групи, виконуючи різні ролі.
Соціально-психологічні:
1.
Заохочування
учнів на розвиток у них навичок ділової активності.
2.
Розвиток
в учнів комунікаційних навичок: приймати участь у груповому обговорюванні
проблем, відстоювати свою точку зору.
3.
Створення
позитивного емоційного фону в дитячому колективі.
4.
Сприяння
покращенню міжособистісних стосунків у групі.
Цільова аудиторія: учні 10 Б класу, загальна кількість 18 чоловік.
Необхідне обладнання: картки із рольовими завданнями для кожної групи,
маркери, аркуші паперу, імпровізовані гроші, бланки анкет для підведення
підсумків гри, технічне обладнання для зйомки і показу відео практичного етапу
гри.
Ведучий гри: психолог, соціальний педагог, учитель економіки або класний керівник.
Оптимальна кількість ведучих – двоє.
Якщо планується вести відеозапис, один із дорослих виступає в якості
ведучого, інший – відео оператора. Окремо слід звернути увагу дітей на те, що
ведучий – це теж ігрова роль, потрібно перелічити його обов’язки і права.
Права і обов’язки ведучого:
–
створювати
позитивну психологічну атмосферу впродовж всього заняття;
–
ознайомити
учасників з метою, правилами рольової гри;
–
формувати
ігрові групи, роз’ясняти сенс рольових завдань;
–
консультувати
учасників на всіх етапах проведення гри;
–
підводити
підсумки.
Етапи гри і засоби їх реалізації:
І
етап. Підготовчий. Орієнтовний час – 20 хвилин.
1.
Введення
в атмосферу заняття. Проводиться
«розігріваюча» вправа «Ланцюжок професій» з метою актуалізації знань
учасників про світ професій, створення у групі позитивного емоційного фону.
Ведучий у будь-якому порядку називає (або показує) учням літери. Завдання дітям
– назвати якомога більше професій на вказану літеру. Виграє той, хто останнім
назве професію на запропоновану букву.
2.
Актуалізація
опорних знань, заохочування учнів на ефективну, плідну працю. Методом бесіди з
учасниками ведучий розкриває поняття «ділова активність», разом з учнями строює
модель підприємливої особистості (можна використати матеріали додатків 1, 2).
ІІ
етап. Організаційний. Ознайомлення зі змістом і правилами ігри. Час
– 20 хв.
1.
В
грі приймають участь наступні рольові групи: «уряд» - 1 група, «податкова
інспекція» - 1 група, «підприємці» - 2-3 групи, «рекламодавці» - 1-2 групи і
«споживачі» - всі інші учасники. Оптимальний розмір кожної групи – 3-5 учнів,
залежить від загальної кількості учасників. Кожна група отримує картки з рольовими завданнями, які має виконати в ході гри.
2.
Групи
«підприємців» створюють приватні фірми. Вони повинні зареєструватися - заповнити
свідоцтво про реєстрацію (додаток 3), проінформувати інших гравців про наявність
своєї фірми. Кожна фірма отримує статутний фонд – 200 гривень, які їм видає
ведучий. Створені фірми спрямовують свою підприємницьку діяльність у сферу
виробництва дитячих книжок.
3.
Зроблені
книжки «підприємці» будуть продавати «споживачам». Вартість однієї книжки – 50
гривень (ціна має бути однаковою у всіх «підприємців»). На початку ігри ведучий
видає кожному «споживачеві» 100 гривень для придбання книжок. Всі ціни, звісно,
орієнтовні.
4.
Для
ведення підприємницької діяльності кожна приватна фірма повинна орендувати
робоче місце (наприклад парту), вартість 1 місця - 50 гривень. Кожна фірма має можливість
орендувати ту кількість робочих місць, яка їй необхідна. Також фірма повинна
придбати засоби виробництва - маркери та
папір. Обов’язкова умова! Учні не мають права користуватися власними засобами
виробництва (маркерами або папером) і повинні придбати їх у ведучого. Вартість
1 маркера – 10гривень, вартість паперу - 10 аркушів – 10 гривень.
5.
Кожна
фірма зацікавлена у тому, щоб продати «споживачам» більше книжок і відповідно
отримати більше прибутку. Для цього «підприємці» складають договір з «рекламодавцями» на розробку рекламної
кампанії з метою реклами їхнього товару.
6.
Отримавши
завдання, «рекламодавці» розробляють рекламні акції (можна зняти рекламний
відео ролик, або зробити рекламні листівки тощо) і пропонують їх до уваги «споживачів».
7.
В
той час, поки «рекламодавці» зайняті «просуванням» товару, «підприємці»
розпочинають виробництво: виготовляють книжки.
8.
До
початку виробництва «податкова інспекція» інформує «підприємців» про необхідну
сплату податків. Податок на прибуток «підприємців» становить 30% від загального
прибутку, податок на додану вартість – 20%. Ведучий допомагає роз’яснити
необхідну інформацію.
9.
Після
виготовлення книжок, «підприємці» продають готову продукцію. «Споживачі» покупають ті книжки, які їм
подобаються. При цьому слід зауважити учасників, що потрібно звертати увагу на
якість самого товару, на цікавість рекламних акцій. Після того, як всі
книжки продані, фірми підраховують прибутки та подають інформацію у «податкову
інспекцію».
10.
«Податкова
інспекція» нараховує суму, яку повинні сплатити «підприємці».
11.
«Підприємці»
спрямовують відповідні кошти в «податкову інспекцію»; «податкова інспекція»
передає зібрані кошти «уряду».
12.
«Уряд»
розподіляє кошти по статтям видатків, виходячи з реальних потреб країни і
звітує перед учасниками гри.
З
Заняття 2
ІІІ етап. Практичний (проживання ролей). Тривалість етапу – 1час.
З
Заняття 2
ІІІ етап. Практичний (проживання ролей). Тривалість етапу – 1час.
1.
Розподіл
учнів на рольові групи. Кожна група отримує картку з переліком завдань, які
учасники повинні виконати під час ігри.
Рольові групи
|
Групові завдання
|
«Уряд» (1 група)
|
·
Скласти бюджет країни;
·
Підрахувати гроші, які будуть надходити
у процесі гри у вигляді податків;
·
Розподілити бюджетні кошти,
виходячи з реальних потреб держави.
|
«Податкова інспекція» (1 група)
|
·
Змоделювати систему оподаткування;
·
Ознайомити підприємців з податками, які вони повинні сплатити під час
гри;
·
Слідкувати за своєчасністю та повнотою сплати податків підприємцями.
|
«Підприємці» (2-3 групи, залежно від
загальної кількості учасників)
|
·
Створити підприємницьку структуру у вигляді ПФ (приватної фірми);
·
Організувати виробництво;
·
Замовити рекламну кампанію;
·
Отримати прибуток від продажу товарів;
·
Сплатити податки.
|
«Рекламодавці» (2-3 групи)
|
·
Отримати заказ на рекламну кампанію;
·
Створити рекламу товару;
·
Втілити заплановані рекламні
акції.
|
«Споживачі» - усі інші учасники.
|
·
Оцінити рекламні акції, якість
товару;
·
Придбати кращі (на Ваш погляд) товари.
|
2.
Групи приступають до безпосереднього виконання
завдань. Рекламні акції, процес «виробництва» пропонується записати на відео.
ІVетап.
Корекційно-оцінний. Тривалість етапу – 30 хвилин.
1.
Наприкінці
гри учасники кожної групи заповнюють відповідний оціночний бланк (додаток 4),
обговорюючи відповіді у групі.
2.
Ведучий
організовує підведення підсумків за таким порядком: представники кожної групи
звітують перед учасниками про виконання рольових завдань, розповідають, як вони
вирішували суперечки, розв’язували проблеми. Доречно включити в загальне обговорення
гри такі запитання:
–
Хто
з гравців «заробив» більше грошей і чому?
–
Чия
«рекламна кампанія» була більш ефективною і чому?
–
Щоб
ви змінили у своїх діях під час гри, якщо б мали змогу знову зіграти?
–
Що
відмінного та схожого у грі і справжньому житті?
–
Для
чого потрібні податки?
–
Які
статті бюджету на вашу думку потрібно ставити на перше місце?
3.
В
разі потреби ведучий проводить належну корекцію моделей поведінки учасників під
час гри.
V
етап. Підсумковий. Час – 20 хвилин.
1.
Рефлексія,
підведення підсумків. Пропонується провести
у вигляді «живої анкети»: учасники по черзі висловлюють свої враження від гри.
2.
Перегляд
відеоматеріалів, що відображають практичний етап.
Список літератури:
1.
Бакирова
Г.Х. Тренинг управления/ Г.Х. Бакирова. – СПб.: Речь, 2006.-400с., алл.
2.
Ділова активність. Методичний посібник з
дидактичним наповненням для вчителів економіки та основ підприємницької
діяльності/За аг. Ред.. Павла Гнуса/. – Львів, 2001. – 260с.
3.
Дружинина
М. Активізуючи методики у
профорієнтаційній роботі//Газета «Психолог»/М. Дружинина.- 2003. № 18-19. – с.
15-16.
4.
Тюшев
Ю.В. Выбор
профессии: тренинг для подростков/Ю.В.
Тишов.
- СПб.: Питер, 2008.- 160 с.:ил.
5.
Экономическая психология/ Под ред.
И.В.Андреевой – СПб.: Питер, 2000. -512с.:ил.
Додаток 1
ДІЛОВУ АКТИВНІСТЬ розуміють як підприємливість, до якої
належать:
–
здатність
знаходити оптимальні варіанти використання матеріальних, енергетичних,
фінансових і трудових ресурсів;
–
уміння
приймати нестандартні логічні рішення;
–
орієнтуватися
у кон’юнктурі ринку і прогнозувати її розвиток;
–
впроваджувати
у практику нові технічні й економічні досягнення;
–
діяти
з допустимим ступенем ризику для досягнення кращих результатів;
–
дотримуватися
високої підприємницької культури у спілкуванні з колегами, партнерами і
конкурентами.
Додаток 2
РИСИ ПІДПРИЄМЛИВОЇ ОСОБИСТОСТІ. Підприємливі
люди:
–
краще
пізнають себе
–
упевнені
в собі
–
незалежні
–
творчі
–
мають
більше соціальних навичок
–
гнучкіші
–
рішучі
–
краще
спілкуються
–
вміють
планувати
–
захищають
свою точку зору
–
мають
лідерський потенціал
–
краще
вміють працювати в команді
– вміють вирішувати проблеми
Додаток 3
АНКЕТА «ЯК МИ ПРАЦЮВАЛИ»
Ви працювали командою?
____________________________________________________________________
Чи був в команді лідер?
____________________________________________________________________Як ви
визначили цілі?
________________________________________________________________________________________________________________________________________
Як ви розв’язували проблеми?
________________________________________________________________________________________________________________________________________
Як ви вирішували суперечки?
________________________________________________________________________________________________________________________________________
Що нового дізналися?
________________________________________________________________________________________________________________________________________
Чому навчилися? ________________________________________________________________________________________________________________________________________
Що було особливо цікаве?
________________________________________________________________
___________________________________________________________________
Ще щось?
________________________________________________________
Економічна
гра “Грай, думай, збагачуйся проводиться” з метою організації економічного навчання та виховання,
впровадження активних форм організації виховної роботи, надання методичної допомоги
педагогам в організації економічного навчання та виховання.
Завдання гри
- Впровадження
активних форм педагогічного та методичного забезпечення економічного навчання
та виховання.
- Виявлення
нових педагогічних технологій в організації економічного навчання та виховання.
- Пропаганда
економічних знань, економічної політики держави.
Організація гри
Спочатку було сформовано
ініціативну групу, що безпосередньо займалася організацією і проведенням гри.
У її складі — активісти-старшокласники і вчителі. Група розробила положення
про гру, заздалегідь пояснила умови представникам класів.
Для успішного проведення
ділової гри необхідна наявність кількох складових:
а) зацікавленість у
грі дітей і педагогів, їхнє бажання брати участь у грі;
б) створення працездатної,
натхненної ініціативної групи, чіткий розподіл обов'язків у групі;
в) широка реклама і
пропаганда, роз'яснення правил і порядку проведення гри;
г) розробка чітких
правил гри, уточнення місця, часу проведення гри.
Під час підготовчого
етапу клуб " Фортуна" створює своє приватне підприємство,
кооператив, фірму тощо.
Фірма повинна мати
свою назву, керівництво, (директор, заступники, бухгалтер тощо.) та чітко
визначитись в змісті діяльності фірми, ціні за виконані роботи чи послуги.
Провести активну роз’яснювальну та
рекламну компанію по доведенню до відома всіх учнів про зміст своєї діяльності
При підведенні підсумків гри організація рекламної діяльності фірми оцінюється
окремо. Враховується активність рекламної діяльності нестандартність підходів
та її ефективність
До початку гри фірми
повинні зареєструвати фірму в ШПІ ( шкільній
податковій інспекції).
За видачу патенту ШПІ стягує плату в розмірі 2 грн.
На
фірмі повинна вестись чітку фінансову звітність про свою
діяльність (форма довільна) вказавши витрати, доходи та прибуток
фірми.
По завершенні гри
фірми сплачують податок від прибутків, орендну плату в розмірі
50 %. Зароблені кошти, що залишилися у фірми після сплати
податків та платежів залишаються в розпорядженні класів і використовуються на
потреби класу.
Кошти що надійшли в ШПІ поступають в
розпорядження школи і по акту передаються в бухгалтерію школи. Ці кошти
використовуються на потреби тільки за рішенням шкільного парламенту .
Гра показала, що учні
хочуть і вміють працювати, у них розвинена фантазія, винахідливість і
заповзятливість, що практично кожен клас уміє поєднувати зусилля і
застосовувати свої здібності і таланти, якщо бачить перед собою конкретну
мету.
Участь у грі вчителів сприяла ще більшому
взаєморозумінню, зміцненню добрих стосунків між педагогами й учнями, засвідчила,
що якщо в усіх є одна цікава справа, то вона — тільки на спільну користь. Хтось
побачив, що наші діти вже цілком дорослі люди — досить самостійні й діловиті,
хтось відкрив для себе щось нове у своїх товаришах і вчителях.
Підведення підсумків
гри
Визначення переможців
здійснюється за сумою сплачених податків. Підведення підсумків гри оголошується на
загальношкільній лінійці.
Немає коментарів :
Дописати коментар